насилати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
напускати — а/ю, а/єш, недок., напусти/ти, ущу/, у/стиш, док., перех. 1) Давати можливість чомусь проникати куди небудь, заповнювати, займати собою що небудь у якійсь кількості. || Дозволяти, давати можливість комусь увійти, в їхати і т. ін. куди небудь у… … Український тлумачний словник
наслати — I див. насилати. II див. настилати … Український тлумачний словник
наврочити — (кого за народними уявленнями, заподіяти кому н. нещастя, спричиняти в когось хворобу тощо магічним поглядом, словами / діями); наслати, насилати (що на кого), напустити, напускати (що на кого, кому зазв. із прямим додатком назвою нещастя,… … Словник синонімів української мови